День пастернаку
Опубліковано Січень 27, 2014 Опублікував Адміністратор Немає коментарів
Що ми знаємо про пастернак, окрім того, що в дитинстві чули пісню про те, як “танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком”? Ну овоч є такий, та й напевне все… А ніхто навіть не задумувався, що це не просто овоч, а дуже поживний, корисний і смачний коренеплід, який має своє місце в українській кухні. До складу справжнього борщу обов’язково має входити цей духмяний елемент. Доречним він буде і до печені чи душенини. Має він своє почесне місце і в галицькій кухні, де не так давно він займав чи не лідерську позицію! До початку минулого сторіччя, допоки його не витіснила картопля, саме з пастернаку робили ніжні пюре-гарніри, з нього ж готували і палюшки, з нього ж варили різноманітні зупки.
Зізнаюсь: ніколи не купувала пастернаку, вважала його або морквою-альбіносом, або петрушкою-переростком. Бабця колись тримала його на зиму в підвалі і додавала до якихось страв, але на час коли я почала готувати вона перестала то робити, тому пастернак так і лишився для мене нерозгаданим блондином…
Але десь з рік тому, наткнувшись в неті на статтю про галицьку кухню я почала звертати увагу на цей овоч, що продавали на базарі. І ось, позавчора я таки його купила! Відбірний і м’ясистий, десь з кіло на десятку. Купила. Принесла додому. Цілий вечір дивилась на нього. Думка не йшла.. Питала в людей, які щось з нього готують – натхнення не прийшло. І от, вчора ввечері я таки вирішила щось робити. Рецепти, що я знайшла мене не влаштовували, тому вирішила діяти чисто інтуїтивно. І знаєте що? Результат мене неймовірно втішив:) Багато рецептів пропонують використати цибулю, в мене її не виявилось. Іти спеціально за нею в магазин не хотілось, тому, як я і казала, діяла навпомацки.
В результаті отримала півтори літри смачної зупки.
Отож, кажу відразу – дуже поживно і ситно, порція 200 мл якраз достатня на особу, якщо плануєте їсти “друге”. Я розігналась, і нам вистачило лише “першого” 🙂
На півтори літри готової страви мені знадобилось:
- пастернак – один великий коренеплід і один маленький ( то десь грам 400)
- середня морквочка ( грам 150)
- 3 невеликі картоплини
- 100 мл молока або вершків
- один плавлений сирочок типу “Дружба”
- сіль, перець за смаком, 2 горошини духмяного перцю та кілька горошин коріандру.
Я почала то всьо робити з вечора. Пастернак помити, почистити і порізати тоненькими шматочками. В баняк з грубим дном налити трохи олії (давала оливкову), всипала туди пастернак і вимішала. Далі додала трохи води (аби покрила) і, закривши кришкою лишила на малому вогні тушкуватись. Тим часом почистила і нарізала картопельку, відправила її теж до баняка і долила ще трохи води.
Потім почистила, порізала, додала моркву, влила ще води. Ну і булькало воно в мене десь з годину, після чого я додала ще трохи води та прянощів. Потім збила масу блендером – отримала світло-жовте пюре (без моркви колір буде надто блідий). Влила молоко і далі варила на маленькому вогні. Наступним – натерла на грубій терці плавлений сир і, додавши до зупки, варила ще 3 чи 4 хвилини.
Потім зняла з вогню, накрила кришкою і дала 15 хвилин постояти.
Вийшло смачно (я принаймні таке люблю).
