Купив на базарі гарну телятину! Думаю дай запечу, а то щось ковбаси стали дуже «гарні», але як кажуть «суха ложка рот дере» так само і м’ясо, тре якийсь соус, або як в Ольги Франко «Практична кухня» підлива. Беру цю славну книжку, а в голові крутиться «треба хрін,треба хрін, треба хрін…», бо ж хрін – це суперська трава, і лікувальна, і смачна, і знайдіть ту галицьку родину, яка ніколи не їла хрону, 2 рази на рік мусять з’їсти – як мінімум 🙂

Знайшов  рецепт на сторінці 92 «Підлива з хрону». Прочитав і трохи стало млосно… «Бульйоном запарити потертий хрін…» Терко то в хаті є, а бульйону немає…

Беру ще одну цікаву книжку – «Старопольска кухня», видана у 80 роках у Вроцлаві, надибав дуже класний рецепт під назвою «Хрін по-литовськи».

Розказую, як то було!

Ввечері надибав старий хрін в холодильнику, який ще залишився з Паски, замочив його у відрі, щоби відійшов і набрався гарної кондиції, бо мусів іти до терки.

Постояв у відрі з добу. Терка вже ‘го чекала (тут я відкрив для себе одну особливість, що хрін повинен зберігатись нечищений, тобто шкірку тре з нього дерти перед теркою, бо вже чищений гіркуватий).

Потер хрін на терці, але не на тій, що тре, як редиску до салату, на маленькі «макарончики», а як на бурачки з хроном (каша тобто), пропарив його кип’ятком на ситі, хрону натерлось десь так 2 кулаки, як хрін стік, трохи відтиснув зайву воду.

Далі так: у глибокій пательні (сотейнику) розпустити 50 грамів масла і притомити добре хрін, далі у книжці пише, що тре додати вершки – що жирніші, тим краще, але робилося то пізно ввечері, бігти в «нічник» за вершками не конче хтілось, тому дав добре горнятко сметани (некислої і жирної), розвів трохи водою і до хрону томленого… Має бути не дуже рідке і томитися, та не кипіти (як тільки бачите, що починає кипіти – краще зніміть з плити), поки не почне гуснути, сіль цукор за смаком, і десь 1,5-2 столових ложки цитринового соку, щойно вичавленого, ще раз добре замішати. Хвилину хай притомиться, а тоді додати одного сирого жовтка, ще раз замішати і вимкнути. Хрін по-литовськи за консистенцією густіший, ніж сметана, має ще настоятись з 10-12 годин, і тоді є суперський. Мораль: м’яса ще є кусок, а 300 мл хрону все…. за 2 дні з’їли. Любителям гострих відчуттів: хрін не гострий!!!