В мого сина Івана є улюблена книжка – «Зварю тобі борщику» Зірки Мензатюк, знаної української письменниці, котра пише для дітей і не тільки. Так от, в оповіданні «Ковбаса» вовк дав чудові характеристику ковбасі: «От краса ковбаса! Якби ковбасі крила, то кращої птиці не було б, а якби їй ноги, то й кращого звіра не знайшлося б».

Справді, людство завжди задумувалось над тим, як навчитись зберігати продукти харчування довший термін. Так винайшли найдавнішу, напевно, технологію – сушіння, в’ялення, пізніше – соління і копчення… А ковбаса – це один зі способів гарно і смачно зберегти їжу.

Якось мені потрапив на очі ще один із способів приготування сирої чи білої ковбаси. Рецепт є давньогалицький, за ним ковбасу готували галицькі поляки. Та зрештою – яка різниця, хто його винайшов. Подібні рецепти можна зустріти по всій Центральній Європі. А головне – ковбаса дуже смачна.

Отже, маємо 0.7 кг – 1 кг сирої чи «білої» ковбаси (я би радив брати все таки у формі грилевих ковбасок, тобто одна ковбаска вагою 90-140 грам – порція), пробиваємо зубодовбачкою плівку в декількох місцях. І готуємо маринад 0,5 літра ХОРОШОГО смачного пива (тільки я вас прошу, не беріть пиво, яке має термін споживання понад 3 місяці і гірке «як пінопластом по залізяччі») і стільки ж води замішати в баняку (можна води трохи менше). До того додаєте 2 великі, натонко накраяні цибулі, лавровий листок і духмяний перець та інші приправи, які любите давати до м’яса, і ставите на вогонь. Ковбаски мають варитись десь зо 20 хвилин.

Під час того, як вариться наш «найкращий звір», у сотейнику підсмажуєте в 30-40 грамах розтопленого масла столову ложку з верхом борошна, то триває десь з 3-4 хвилин. Далі дістаєте ковбасу з баняка і грубі приправи (лавровий листок і духмяний перець) викидаєте, через сито перетираєте ту юшку, яка залишилась після варіння, цибуля повинна гарно перетертися, і додаєте повільно до сотейника з борошном, підсмаженим на маслі, щоб не гульок гарно все перемішуєте. За смаком додаєте сіль, цукор і лимонного соку, щойно вичавленого (в мене пішло 2.5 ложки, але в кожного свій смак).

Далі варимо, щоб соус закипів і загус. Ковбаси нарізаємо на шматки і подаємо гарячою з гарячим соусом.

Тепер я зрозумів прислів’я, одного разу почуте в Польщі: «при королі Саксі ковбасу ложками їли..»