Moja Ptasia
Опубліковано Лютий 18, 2014 Опублікував Адміністратор Немає коментарів
“Moja ptasia”, що з польської мови означає «моя пташечка» – саме така назва ніжної на смак страви лише для тендітних панянок:)
До чого я веду? До того такого улюбленого молодими парами осучасненого свята кохання – Дня святого Валентина. І хоча я до цього дня ставлюсь дещо скептично, все ж багато людей вважають його важливим у стосунках. Ну і хай, якщо їм так добре:) Це день, коли панянки чекають приємних сюрпризів від своїх кавалерів, але скажу по правді – квіточки, ведмедики, колечка і сумочки – то звісно добре, але якщо чоловік ще й романтичну вечерю приготує – то буде вище усіляких похвал, особливо якщо його до кухні зазвичай не тягне.
Страва є проста у приготуванні, тут головне – естетична ресторанна подача і натхнення. Рецепт розрахований на дві порції (а більше і не потрібно). Час приготування займе орієнтовно 40 хвилин, а то і менше.
Хочу ще кілька слів сказати про селеру. Зараз чомусь ми ставимось до цього продукту без належної уваги та вдячності – а намарно, адже він має чудову омолоджуючу та очищуючу дію, а ще – це найкращий український афродизіяк! Селера користувалась популярністю по всій території не тільки сучасної України, а й багатьох країн Європи (чому її призабули зараз – навіть не знаю). Напевне, завдяки своєму аромату та приємній текстурі селера є складовою великої кількості рецептів перших та других страв.
Селера має нейтральний смак, але чітко виражений аромат, цукати з морквою додадуть солодкавої нотки до печінки, а солений каперс на закуску тонізує. Словом, вечеря буде легкаі поживна, а як доповните пляшечкою білого напівсолодкого винця, то ваша люба пташечка буде задоволена точно! Маєте час на репетиції та інтерпретації, вони завше вітаються:)
Це так, для загального розвитку, але повернемось до рецепту. Вам знадобиться:
- 1 середній корінь селери (400-500 грамів)
- 1 середня картоплина
- 30 грамів масла
- 3 столові ложки вершків +1 чайна ложка вершків
- сіль та перець до смаку, трішки борошна
- 300 грамів печінки птиці (я брала індичу, куряча теж добра буде, ну і гусяча, але її важче зараз знайти. Чомусь…)
- склянка молока
- невеличка цибулька
- кілька апельсинових цукатів
- 30 грамів вареної моркви
- дрібка цукру або трішки меду
- каперси до декору
Печінку промити, порізати на шматочки та залити молоком. Картоплину очистити і розрізати на 6-8 кавалочків. Селеру почистити (зрізати багатенько шкірки, аби волокон не було), дрібно порізати, посолити і разом з картоплею варити доти, допоки овочі не стануть м’якими і придатними для пюрування.
Поки вони варитимуться (то десь хвилин 20), нарізаємо плястерками цибулю і підсмажуємо на олії на пательні. За старими галицькими переписами господині робили це на смальці з домашньої птиці, особливо добре, писали, це вдається на гусячому. Я обмежилась олією.
Печінку, яка хоча б 15 хвилин побула в молоці (в ідеалі – годину-півтори), дістати, легенько просушити паперовим рушничком, обкатуляти в борошні і відправити на пательню до цибулі; все це солимо, перчимо. Готування печінки займе хвилин 10. Тому не забувайте про овочі. З розм’яклих селери та картоплі злити воду, додати вершки та масло і блендером перетерти в однорідне пюре та накрити кришкою. В невеличкій посудині блендеруємо моркву з цукатами, а також чайну ложку вершків та мед (чи дрібку цукру).
На тарілку за допомогою кулінарного шприца або форми-сердечка викладаємо пюре, поливаємо його морквяно- помаранчевим соусом-пюре, зверху кладемо печінку і декоруємо каперсами.
