«Так хочу твоєї мізерії, шом навіть пиво не пив!»

  Опубліковано   Опублікував   Немає коментарів

1044203_678267918866055_1490777657_n 2

Посвячується Олені Зарембі

Стою на зупинці, чекаю на трамвай, поряд проходить старший чоловік років за 50 і говорить до мобільного телефону,слова що я витягнув до заголовку.

Що ж то таке – та пречудова мізерія?

Використовуючи принцип «Спитати – встид однієї хвилини, не знати – встид цілого життя», порозпитував знайомих, я дізнався, що то є салат з огірків з сметаною, і закислений оцтом або лимонним соком, котрий давно роблять на Галичині, кожен регіон має свій рецепт, в одних тре обов’язково давати помідори і цибулю, і в інших додають сир і т. п. Тобто це наводить на думку, що то є суто галицький. Дали мені такий во рецепт, правда замість воцту додаю лимоний сік (мій сусід казав, що в одній рестораній «сітці» так і роблять).

Молоді огірки – штук так так 7-8 (молоді від старих відрізняються тим, що ще можна насіння пережувати і не помітити що ти його з’їв) – нашинкувати на тонко, пересипати чайною ложкою солі, коли постоять хвилини 3-4 (пустять сік), легко відтиснути огірки. Далі готуємо заправку: ¾ склянки сметани розводимо соком з половини лимона ( я би радив давати лимоний сік потроху, щоб не вийшло таке кисле, що око аж сі буде закривало), пів чайної ложки цукрової пудри, це все додаємо до огірків (перед тим як ту заправку дати до огірків, покуштуйте). Далі додаю столову ложку порубаного молодого кропу, перемішую і посипаю меленим чорним перцем! І так десь на півгодини поставити в холодильник.

Я вам скажу таке, що поставивши салат на стіл, я був здивований запахом що давали молоді огірки в купі з лимоном і кропом. Цей запах відтінений свіжістю і холодом, смак кислувато-солодкий! Жодного разу я навіть уявити не міг, що це настільки СМАЧНА страва, особливо коли спека. Кожен може складові салату, та й пропорції обрати свої.

Усім скажу що до нашої мізерії ніколи сі не зрівняє ніяка окрошка наших північних братів, а її я препробував тіко, шом би сі наїло п’ятсот китайців. От болгарський таратор – то також смакота, але все їдно трохи не то!

Олег Юзич
Категорії: Блоги, Олег Юзич