Яремиха

Яремиха. Таке незвичне для когось, та  солодко рідне слово для мене. Я не можу її відпустити… Я не відпущу її ніколи! Вона завжди буде у моєму серці та спогадах. — Ти чия будеш?, — запитав мене один поважний пан біля бабусиного будинку. У цю хвилину, для мене, п’ятирічної дитини, він був цікавим «об’єктом» (мав дуже […]